Довідка про неперебування у шлюбі: заява та зразок

Що таке заява про неперебування у шлюбі (афідевіт)

Заява про неперебування у шлюбі, це письмове підтвердження того, що людина на момент складання не перебуває у зареєстрованому шлюбі. В іноземній практиці такий документ називають афідевітом: не офіційна довідка від держави, а особисте підтвердження під підпис. Нотаріус засвідчує справжність підпису, а не сам факт: він не перевіряє сімейний стан, він фіксує, що заяву підписали саме ви.

Від афідевіту відрізняється довідка з ДРАЦСу про відсутність записів про шлюб: її видають на підставі перевірки реєстру. Про різницю між документами про сімейний стан докладніше розібрано в статті довідка про сімейний стан.

Кому і для чого потрібна заява

Найчастіше афідевіт просять у трьох ситуаціях: шлюб з іноземцем за кордоном, оформлення візи нареченого чи нареченої, отримання посвідки на проживання. Іноземні органи не можуть перевірити українські реєстри, тому просять підтвердження від самої людини, закріплене нотаріусом. Такий документ мають і партнери, які подають спільні документи на реєстрацію стосунків в іноземному ЗАГСі чи муніципалітеті.

Який документ приймають: порівняння форматів

У Німеччині, Італії та США стандардно працюють саме з афідевітом. У країнах поза Гаазькою конвенцією частіше вимагають саме довідку з реєстру: офіційний документ від державного органу, а не особисту заяву. Вимоги до формату завжди уточнюйте в установі країни призначення до того, як платити за засвідчення.

Документи та реквізити заяви

У тексті заяви вказують:

• повне ПІБ та дату народження;
• дані паспорта громадянина України (або закордонного паспорта, якщо документ готують саме для закордонних установ: уточніть, який номер вимагає приймаюча сторона);
• ідентифікаційний код;
• адресу проживання;
• саме підтвердження відсутності шлюбу, у разі розлучення часто додають свідоцтво про розірвання шлюбу чи рішення суду.

Якщо попередній шлюб розірвано, нотаріус може попросити показати документи про розлучення, щоб заява виглядала логічно повною.

Засвідчення підпису нотаріусом: крок за кроком

1. Ви приходите до нотаріуса особисто з паспортом.
2. Нотаріус встановлює вашу особу, перевіряє дієздатність.
3. Ви підписуєте заяву в присутності нотаріуса.
4. Нотаріус вчиняє посвідчувальний напис і реєструє дію в реєстрі нотаріальних дій.

Особиста присутність обов’язкова: афідевіт має особистий характер, довіреністю його оформити не можна. Саме реєстрація в реєстрі нотаріальних дій робить документ таким, що перевіряється, тому іноземні установи йому довіряють.

Апостиль і консульська легалізація

Для країн учасниць Гаазької конвенції на нотаріально засвідчену заяву ставлять апостиль. Це спеціальний знак, що підтверджує дійсність підпису та печаті нотаріуса за кордоном.

Для країн поза конвенцією потрібно консульська легалізація: документ проходить додаткові засвідчення, щоб набути чинності в конкретній країні. Якщо приймаюча сторона вимагає саме довідку з ДРАЦСу, то шлях інший: запит до реєстру зазвичай роблять через адвоката, а вже готову довідку легалізують або перекладають.

Нотаріально засвідчений переклад

Нотаріальний переклад потрібен майже завжди: документ складено українською, а приймаюча установа працює мовою своєї країни. Перекладача робить переклад, нотаріус засвідчує його справжність. Переклад роблять після апостилювання, щоб апостиль теж потрапив у переклад.

Як оформити заяву з-за кордону

Якщо ви перебуваєте поза Україною, підпис під заявою можна засвідчити в консульській установі України. Консул виконує нотаріальні дії, і тоді апостиль для документа, виданого консульством країною перебування, зазвичай не потрібен: консульські документи визнають без додаткового засвідчення. Альтернатива, призначити представника в Україні, але для афідевіту цей шлях не спрацює через вимогу особистої присутності.

Вартість і терміни

Тарифи на засвідчення підпису, апостиль і переклад відрізняються в різних нотаріусів і регіонах, тому конкретну суму краще запитати безпосередньо перед візитом. Засвідчення підпису зазвичай відбувається у день звернення. Довше займають апостиль та переклад: саме вони визначають загальний термін готовності комплекту документів, тому плануйте оформлення з запасом до дати подачі документів на шлюб чи візу.

Термін дії та відповідальність

Жорстко визначеного «строку придатності» в заяви немає: більшість установ оцінюють її як актуальну на момент подання, але на практиці поширені вимоги 3 або 6 місяців від дати засвідчення. Точну вимогу уточнюйте в органі, куди подаєте документи.

Відповідальність за зміст несете ви: афідевіт, це підтвердження факту під ваш підпис. Якщо заява виявиться недостовірною, шлюб, укладений на її підставі, можуть визнати недійсним, а також настане адміністративна або кримінальна відповідальність за подання завідомо неправдивих відомостей. Тому перед підписанням перевірте власний сімейний стан і переконайтеся, що попередні шлюби офіційно розірвані.